Популярні Пости

Вибір Редакції - 2019

Карелія в "зимової війни" 1939-1940 рр.

У російській історіографії "зимової війни" 1939-1940 років одними з найбільш слабко вивчених є питання про те, яку роль в осуществле-ванні своїх військово-стратегічних і політичних планів радянських руководст-під відводило Карелії. Тільки в останні два-три роки історикам стали до-ступні архівні документи, що дозволяють досліджувати дану проблему.
Фото: livejournal.com

На самому початку "зимової кампанії" в радянській пресі було опубліковано повідомлення про те, що в фінському місті Териоки, зайнятому частинами Червоної Ар-ми Академії, утворено Народне уряд Фінляндії на чолі з О.В.Куусіне-ном. Його створення мало на меті ввести в оману світову гро-дарське думку, показати, що СРСР не тільки не веде агресивну війну про-тив Фінляндії, а навпаки, уклавши військовий союз з демократичною Фін-ляндія, допомагає фінським робітникам і селянам позбутися буржуазного уряду.

Для реалізації цього завдання необхідно було створити хоча б видимість діяльності уряду Куусинена. І тут головна роль радянським керів-ництвом відводилася Карелії і її партійної організації.

За договором між СРСР і Фінляндської Демократичної Республікою по-останньої передавалася територія радянської Карелії на захід від Кіровської залізниці загальною площею 70 тис. Кв. кілометрів, населена пре-майново карелами. З Москви надійшла вказівка ​​провести роз'ясни тільну роботу серед населення республіки про необхідність цього кроку.

Карельський обком ВКП (б), виконуючи розпорядження центру, розгорнув широку пропагандистську кампанію по роз'ясненню жителям республіки "Декла-рації Народного уряду Фінляндії" і "Договору про взаємодопомогу між СРСР і Фінляндської Демократичної Республікою". При цьому особлива увага приділялася тому пункту договору, де говорилося "про необхідність возз'єднання карельського народу з родинним йому фінським народом в єдиному Фінляндському Демократичному державі".

Фото: livejournal.com

На сторінках республіканської пресі публікувалися резолюції мітингів і зібрань населення, "схвалював рішення радянського уряду". Ці матеріали повинні були переконати громадськість у цілковитій підтримці житі-лями Карелії договору між СРСР і Фінляндської Демократичний Респуб-Лікою.

Однак насправді одностайності не було. Аналіз архівних документів показує, що на зборах висловлювалося невдоволення прийнятими реше-нями, звучало питання: чому наш уряд не запитало думки Карель-ського народу про возз'єднання його з Фінляндією. У ряді місць (особливо в півд-них районах республіки - Олонецком і Пряжинський) виявлялося бажання лю-дей, в тому числі і партійних працівників, виїхати з цих районів в Радянський Союз.

В середині грудня 1939 на яке відбулося в Петрозаводську партійному активі секретар Карельського обкому ВКП (б) Г Н.Купріянов обрушився на та-ких людей з критикою: "Прагнення втекти з районів, що відходять до Финлян-дии, не може розцінюватися інакше як дезертирство . Ми повинні підготувати народ Фінляндії до встановлення радянського ладу і побудови соціалістичного-чеського суспільства ".

Фото: livejournal.com

Для здійснення цієї ж мети з самого початку війни з жителів восточ-ної Фінляндії, які не встигли евакуюватися зі своєю армією вглиб країни (а таких на всьому протязі радянсько-фінляндської кордону від району Петсамо до Північної Ладоги виявилося трохи більше 2 тис. Чоловік), стали створюватися Комітети Трудового Народного фронту. В їх завдання входила організація аги-тационная-пропагандистської роботи серед місцевого населення щодо підтримки програми Народного уряду.

Для формування Комітетів в райони, зайняті частинами Червоної Армії, були спрямовані спеціальні бригади представників Теріокского прави-тва. До їх складу увійшли члени партійного і радянського активу Карелії, які володіли фінською мовою. До початку січня 1940 р було створено 15 комітети-тов в великих населених пунктах і призначено 4 уповноважених в невеликих селах східної Фінляндії. Після закінчення війни Комітети повинні були стати політичною основою демократичної Фінляндії.

У початковий період війни керівництво СРСР поставило перед Карельським обкомом ВКП (б) і іншу задачу - підготувати кадри для створення нового го-жавного апарату демократичної Фінляндії. Він повинен був фор-мировалось з партійних і радянських працівників республіки, що володіли фін-ським мовою. У зв'язку з цим з грудня 1939 року в усіх прикордонних районах Ка-реліі були організовані гуртки для партійно-радянського активу з вивчення фінської мови.

Ще до початку військових дій в допомогу Народному уряду Куу-сінена стала формуватися Фінляндська народна армія, що складається в основному з карелів, фінів і інгерманландців Карелії і Ленінградської об-ласті. Її з'єднання розташовувалися в другому ешелоні за військами Червоної Армії.

Фото: livejournal.com

Частини Фінляндської народної армії були розкидані на всьому протязі радянсько-фінляндського фронту - від Баренцового моря до Ладоги: 1-а і 2-а стрілецькі дивізії перебували на Карельському перешийку в смузі 7-ї армії, 3-я'стрелковая дивізія формувалася в Карелії в районі Поросозеро-Суоярві в смузі 8-ї армії і 4-я прикордонна дивізія - на Кольському полуост-рове в складі 14-ї армії.

Однак повністю укомплектувати їх особовим складом не вдалося. За ар-архівних даних, до початку березня 1940 р Фінляндська народна армія насчіти-вала близько 18-20 тис. Народоармійці.

Велику допомогу в поповненні частин цієї армії, особливо тих, які дислокувалися на території Карелії (3-тя стрілецька дивізія - в районі Поросозеро-Суоярві і 7-й окремий полк - в районі Ухти) надавав Карель-ський обком ВКП (б). До початку січня 1949 р тільки в 3-ю стрілецьку дивізію їм було направлено в якості політпрацівників 36 осіб.

У цю ж дивізію протягом всієї "зимової війни" з районів республіки, в яких переважало карельське населення (Олонецкого, Пряжинський, Пет-ровского, Ведлозерского і ін.), Прямували добровольці. До березня 1940 року їх налічувалося 722 людини.

Зазнавши невдачі в здійсненні своїх планів, радянський уряд ставить перед.партійно-радянським керівництвом Карелії іншу задачу: до на-чала нового наступу на Карельському фронті, запланованого на Лютий-раль 1940, провести переселення з 40-к.ілометровой зони від держкордону всіх жителів. Причому в число переселенців потрапили як радянські громадяни, які проживали в прикордонній з Фінляндією смузі, так і жителі східної Фінляндії, які опинилися на території, зайнятій частинами Червоної Армії в кінці 1939-початку 1940 рр.

Фото: livejournal.com

громадяни Фінляндії (Всього понад 2 тис. Осіб) були виселені в три на-селен пункту: Кавгора Кондопожского району (481 осіб), Інтерпоселок Пряжинський району (1320 осіб) і Кінтезьму Калевальского району (270 осіб).

Після закінчення "зимової війни" над ними нависла загроза виселення в Сі-бірь. Про це, зокрема, йшлося в Записці Народного комісара внут-ренних справ Карело-Фінської РСР М.Баскакова "Про становище фінського населе-ня в спецпоселках на території КФРСР", спрямованої 30 квітня 1940 року в ЦК КП (б) і РНК Карелії.

Але здійснити цю акцію органам НКВС не вдалося. Згідно радянсько-фінляндському договором від 12 березня 1940 року і за постановою РНК СРСР № 640-212 від 4 травня 1940 р громадянам Фінляндії було дозволено повернутися на батьківщину, і більшість з них скористалися цією можливістю.

Питання про виселення жителів Карелії з 40-кілометрової прикордонної по-смуги спеціально було розглянуто на засіданні бюро Карельського обкому ВКП (б) 3. лютого 1940 р За рішенням бюро для проведення даної операції в прикордонних районах Карелії були сформовані спеціальні трійки у складі секретаря райкому ВКП (б), голови райвиконкому і начальника районного відділу НКВС.

Всього від кордону у внутрішні райони республіки планувалося висе-лити. 34 тис. 268 осіб. Б більшості своїй це були карели. Але в действи-ності виселили трохи менше запланованого - близько 31 тис. Чоловік.

Переселення жителів проходило в суворі морози і призводило до трагічний-ським наслідків: значна частина людей обморозилася, багато Перес-ється захворіли, були випадки смертності.

Веригин, С.Г. Карелія в "зимової війни" 1939-1940 рр. // Карелія, Заполяр'я і Фінляндія в роки Другої світової війни. - Петрозаводськ, 1994. - С.4-7.

Дивіться відео: Банная печь Карелия в Талькомагнезите (Може 2019).

Залиште Свій Коментар