Популярні Пости

Вибір Редакції - 2019

Аграрне рух в Фінляндії в другій половині XIX-початку XX ст. Передумови та ідеологічні засади - частина 1.

артійно-політичне життя Фінляндії характеризується центральним, а в окремі періоди історії і визначальним становищем великої аграрної партії. Створена в 1906 р пар-ку "Аграрний союз" в період між першою і другою миро-вимі війнами стала потужною політичною силою, і це поло-ження вона з успіхом зберігала аж до 70-х років, коли на-чался підйом Національної коаліційної партії, що відобразило наростання правих тенденцій в розвитку фінляндського загально-ства.

Зміст:

  • Частина 1
  • Частина 2
  • частина 3

Авторитет Аграрного союзу / Партії центру спирався не толь-ко на принципові позиції, які вона відстоювала в своїх політичної та економічної програмах, але, в певному сенсі, був посилений досвідом участі партії в 54 з 63 прави-тельственних адміністраціях і тією обставиною, що 3 пре-зидента Фінляндської республіки з 9 були членами Партії центру.

Той факт, що протягом тривалого часу аграрії в Фін-ляндія утримували позиції провідної політичної партії, вже сам по собі заслуговує на пильну увагу, оскільки впли-ності аграрних партій в світі взагалі небагато. Як і сила-му, це пояснюється тим, що селянство в буржуазному загально-стве не представляє собою соціально однорідного класу, внут-ри нього протистоять один одному групи власників і неі-мущіх, а також панує протиріччя між великими і дрібними землевласниками. Різні категорії кре-стьянства в силу свого соціально-економічного становища прагнуть або вправо, або вліво, тому організаційне оформлення аграрної партії представляється непростою справою: оскільки сільська біднота тяжіє до соціалістичного і кому-муністіческому рухам, аграрні партії часто залишаються маленькими консервативними групами.

В даному сенсі Фінляндія представляє виняток, так як тут була заснована самостійна аграрна партія, дуже скоро отримала підтримку в масштабі всієї країни. Цьому сприяли, по-перше, структура фінського суспільства, відно-сительно пізно залученого в процес сучасного індустрі-ального розвитку; по-друге, структура сільськогосподарського населення, більш однорідного в порівнянні з сельскохозяйствен-ним населенням, наприклад, Центральної Європи; по-третє, ця-пи політичної історії країни, а також, по-четверте, поведе-ня самої партії, ніколи не замикається виключно на аграрних проблемах. Аграрне рух в Фінляндії мало глибоке коріння в середовищі дрібних землеробів, що складали переважну більшість сільського населення Фінляндії. Уже ці відправні моменти визначили шляхи розвитку партії в про-громадської-політичної життя.

Питання про передумови виникнення і організаційного оформлення аграрного руху в Фінляндії є одним з центральних з точки зору розуміння подальшої історії пар-тії. Існує велика національна бібліографія початково-го етапу розвитку аграрного руху в країні. Так, вона включає спеціальні дослідження, серед яких найбільший науковий інтерес представляють роботи І. Хакалехто, Т. Ісохоокана-Асунмаа, дисертація Д. артерії. Є також ряд робіт, в яких аграрне рух розглядається в контексті формування партійно-політичної системи Фінляндії, або, як, наприклад, в монографії В. Расіли - через призму рішення різними політичними силами земельного питання в Фінляндії в XIX - початку XX ст.

Але теоретичних досліджень, присвячених витоків аграр-них рухів, їх загальним передумовам і регіональним особливо-ня, небагато. Авторами цих досліджень є історик Ю. Мюллой і соціолог Р. Алапуро. При цьому найбільше визнання в фінської історичній науці отримали збалансовані оцінки Ю. Мюллой соціально-політичних, ідеологічних та організаці-ційних коренів аграрного руху в Фінляндії. Теоретичні концепції Ю. Мюллой і Р. Алапуро, запропоновані ними в 70-і роки, зазнали глибокого аналізу в великому монографічному дослідженні Р. Салокангас, присвяченому ролі партійної преси як одного з факторів, що активізували аграрний рух і право-вившись його по шляху створення самостійної партії.

Особливу групу публікацій з історії Аграрного союзу / Пар-тії центру, зокрема описують проблеми початкового етапу розвитку аграрного руху в Фінляндії, представляють Юбі-лейн збірники, що виходили під назвою "прокидається село". У них обговорюються теоретичні та практичні ас-пект аграрного руху, наводяться оцінки керівниками партії досвіду і перспектив її діяльності в різних сферах суспільно-політичного життя країни. У цю ж групу можуть бути включені публікації Архівом Партії центру воспомина-ний ветеранів партії та історичних довідок з питань аграрно-го руху на різних щаблях його еволюції.

З робіт істориків радянського періоду, вкрай рідко обра-щавшіхся до проблем внутрішньополітичного розвитку Финлян-дии, слід назвати монографію Л.В.Суні, де, зокрема, дано глибокий аналіз соціально-економічного розвитку фін-ської села другої половини XIX ст. і досліджені ідеологи-етичні основи аграрного руху.

В цілому ж аграрне рух в Фінляндії, Як, втім, і аграрні руху в інших країнах, залишається в меншій мірі вивченим в порівнянні з робочим, консервативним і фашистським або, наприклад, ліберальним (в англосаксонських країнах). В основі цього лежать фактори об'єктивного порядку. Оскільки цент-ральних елементом суспільного прогресу протягом останніх двохсот років прийнято вважати індустріалізацію, найбільший інте-рес привертають проблеми зіткнення нових суспільних класів і протистоять їм сил, ніж елементи розвитку так званого традиційного аграрного суспільства. Звідси цілком зрозумілим є ставлення до аграрних партій як до якихось ат-рібутам старовини, виникнення яких часто ототожнюють з рухом протесту сільській периферії проти індустріалізующіхся-ції і її прямих наслідків.

Такий підхід до оцінки історичних коренів і значення аграр-них рухів і партій, незважаючи на те, що в ньому, безумовно, є частка істини, представляється досить вузьким. Традиційні уявлення, що відображають ідеали і вікові сподівання селян-ства, дійсно, позначилися при створенні різних аграрних партій, але, скоріше, їх створення відобразило переоцінку цінностей під впливом широкого процесу ломки станового суспільства на різних рівнях - політичному, ідейному, культурному, - процесу, не вміщається в рамки процесу індустріалізації, але йшов в попередні йому епохи.

Виникнення аграрних рухів і партій на початку XX ст. було тісно пов'язано не тільки з індустріалізацією та її прямими наслідками, але також з іншими важливими проблемами свого часу. Прагнення нижчих шарів суспільства до самовираження проявилося, зокрема, в боротьбі за виборче право. Раз-рішення цього питання в демократичному напрямку дало як робочому населенню, так і селянству ключ до більш повного прояву себе як політичної і суспільної сили.

Говорячи про загальні закономірності виникнення аграрних дви-жений, Ю. Мюллой вказує, що найбільш сприятливі умови були в країнах, які відповідали таким вимогам: індустріалізація просувалася в них відносно повільними темпу-ми; виборча і земельна реформи перебували або на стадії здійснення, або на стадії розробки; почався процес створення різних організацій сільського населення; в партійно-полі-тичної структурі була відсутня сильна християнська партія.

Наявність загальних закономірностей зародження та підйому аг-рарних рухів, однак, не вичерпує причин возникнове-ня даного аграрного руху в даній конкретно-историче-ської обстановці на даній національному ґрунті, оскільки аг-рарние руху і партії, на відміну від ліберального, консер- ватівного, соціалістичного та комуністичного рухів, суть руху і партії суто національні, тобто виникають не на основі сприйняття теорій і доктрин, народжених за гра-ницей, але найтіснішим чином пов'язані зі специфічно на-нальних особливостями тієї чи іншої країни.

Сантері Алкіо, духовний вождь аграрного руху в Финлян-дии, в числі передумов створення в Фінляндії самостійної аграрної партії вказував на пороки тодішнього аграрного загально-ства, а також на неприйнятні для селянства рецепти по їх уст-поранення, що пропонувалися старими фінськими партіями. "Ніяке народний рух, - писав він, - що вимагає нових громад-них або державних прав, не може народитися інакше як під тиском певних умов", тобто громадський рух об-лення не виникає за бажанням деяких окремих особистостей, для цього необхідні "дійсні, болісно відчуваються пороки панівних суспільних відносин".

Створення партії "Аграрний союз" було обумовлено особливо-стями політико-економічної системи і "ступенем доступу" кре-стьянства до можливостей, що пропонувалися даною системою. На основі аналізу передумов зародження в Фінляндії аграрного руху і його ідеологічної платформи, яка склалася на початок XX в., В статті ставиться мета розкрити властиві цьому рухові риси, які відрізняють його як від аграрних рухів інших країн, так і від партійно-політичних рухів в чистому вигляді .

До моменту входження до складу Російської імперії Фінляндія була типовою аграрною країною, в якій понад 95% всього самодії-ності населення отримували дохід у сільському господарстві. Економічне життя характеризувалася пануванням патріархального ладу в селі, переважанням натурального господарства і нерозвинений-тостью товарно-грошових відносин, слабким розвитком ринкових зв'язків. У другій половині XIX ст. відбувається процес ломки усто-їв феодального суспільства. Каталізатором цього процесу став про-вий переворот, що почався в 60-ті роки XIX ст. і набрав чинності в 70-і роки. Процес розширення і модернізації, торкнувшись-ший головним чином доменне виробництво, металлопромишлен-ність, текстильну, лісопильну і деревообробну про-промисловість, "вирвав економіку країни із зачарованого кола аграрного суспільства". Але вже до того, як в 70-ті роки процес інду-стріалізаціі "істотно просунувся зі своєю вихідної пози-ції, в попередньому десятилітті визначилися основні лінії розвитку, що ведуть до сучасного фінляндському суспільству".

Дивіться відео: Історія України History of Ukraine субтитри з перекладом (Жовтень 2019).

Loading...

Залиште Свій Коментар